Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення.
На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності вихованців, накопиченню досвіду їх творчої діяльності. В реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.
Театр – це світ мистецтва, який духовно збагачує людину, допомагає глибше пізнати красу навколишнього світу. Привернути дітей до театрального мистецтва, виховати й зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, вплинути на розвиток її духовно-естетичних якостей – завдання теотрального гуртка позашкільного навчального закладу.
Театр – це синтез багатьох мистецтв:
- літературної діяльності (читання п’єси за ролями, постанова вистави);
- образотворчої діяльності (добір одягу персонажів, малювання декорацій, виготовлення атрибутів);
- музичної діяльністі (виконання пісень, інсценування музичних творів тощо).
Тому в театральному гуртку позашкільного закладу є можливість розкрити різні сторони творчих здібностей і нахилів вихованців, сприяти їх розвитку.
Процес театральних занять будується на основі розвиваючих методик і являє собою систему творчих ігор і етюдів, спрямованих на розвиток психомоторних й естетичних здібностей дітей.
Культура й техніка мови.
Виразність мови – основна вимога до мови акторів.
Мовне дихання, артикуляція, голос, дикція.
Гучність мови.
Ритмопластика.
Немовні засоби виразності.
Гра міміки й жестів.
Вільна виразність рухами.